
Червень 2026 року став насиченим періодом науково-дослідницької, краєзнавчої та культурно-освітньої діяльності слухачів філій Тернопільського обласного комунального територіального відділення МАН України.

15–16 червня слухачі Збаразької філії взяли участь у комплексній експедиції «Природно-культурний код Вишнівеччини». Юні дослідники вивчали біорізноманіття Вишнівецького парку та долини річки Горинь, проводили ліхеноіндикаційні дослідження, збирали легенди, перекази та свідчення про історичне минуле Вишнівця. Під час експедиції було зібрано цінні матеріали для подальших наукових досліджень природної та культурної спадщини краю.

16–17 червня слухачі Заліщицької філії провели фольклорно-етнографічну експедицію «Дослідження традицій і звичаїв Західного Поділля». Важливими стали зустрічі з майстринею Галиною Лугофет, яка поділилася історією добрівлянської вишивки та представила родинну колекцію старовинних сорочок, а також із випускницею філії МАН, студенткою Тернопільського національного педагогічного університету Роксоланою Виклюк, яка ознайомила учасників із танцювальними традиціями Західного Поділля та провела практичне заняття з народних танців. Свої дослідження презентували слухачка секції української мови та літератури Діана Заваринська та учениця Олена Катуна, яка представила міждисциплінарний проєкт «Хімія вишиванки». Завершенням експедиції стало відвідування салону української вишивки «Маруна», власницею якого є Марія Маліца.

17–19 червня у Борщівському обласному краєзнавчому музеї відбулися підсумкові заняття-семінари Борщівської філії під керівництвом Наталії Водовіз на тему «Образ вишиванки в борщівській вишивці». Учасники досліджували символіку та художні особливості борщівської сорочки, знайомилися з музейними експонатами та історією їх збереження. Вчений секретар музею Леся Грабик представила колекцію давніх чорновишитих сорочок. У межах онлайн-конференції, організованої за участю Тернопільського відділення МАН України, із вітальним словом виступила кандидатка філологічних наук Марія Данилевич. Почесною гостею заходу стала українська поетка Ганна Костів-Гуска, твори якої декламував слухач МАН Олег Рудик. На завершення учасників привітав отець Богдан Боднар, який передав музею репродукцію ікони Борщівської Богородиці у вишиванці авторства Дарії Кульчицької.

18–19 червня у Тернопільській філії, що працює на базі Лозівської астрономічної обсерваторії, відбулися підсумкові заняття-семінари «Астрономічний пікнік у Лозові: сучасні методи популяризації астрономії та практичні спостереження небесних тіл» за участю слухачів Тернопільської та Кременецької філій МАН. Учасники ознайомилися з виставкою телескопів астрономічного клубу «ТерАстро», астрофотографіями, VR-локаціями та сучасними методами астрономічних досліджень. Нагородження учасників провели Андрій Кулинич, Віктор Пулька та Михайло Шемеля. Екскурсію зоряним небом провів викладач МАН Богдан Плисюк, а практичні спостереження за Сонцем, Місяцем, Венерою, Юпітером та об’єктами глибокого космосу допомагали здійснювати учасники клубу «ТерАстро» — Юрій Стоянов, Олексій Проценко, Андрій Галак та Людмила Швед. Захід став яскравим прикладом поєднання науки, сучасних технологій та практичних досліджень.

На базі Бучацької філії проведено підсумкові заняття за темою «Спадщина крізь століття: цифрові технології та STEM-рішення». Учні досліджували історико-культурну та духовну спадщину рідного краю, поєднуючи краєзнавчі дослідження з сучасними цифровими технологіями, робототехнікою та проєктною діяльністю.

22–25 червня на базі Бучацької філії відбулися семінарські заняття для учнівської молоді громади та району. Заняття проводили Леся Урбанська (історичне краєзнавство та релігієзнавство), Алла Поморська (інформаційні технології та робототехніка) та Володимир Поморський (мистецтвознавство). Учасники опановували основи програмування, робототехніки, кібербезпеки та штучного інтелекту, працювали над творчими проєктами, досліджували історико-архітектурні пам’ятки Бучача та здійснили віртуальні подорожі визначними фортецями й замками України. Завершенням роботи стало вручення сертифікатів учасникам.
Усі проведені заходи стали яскравим прикладом успішного поєднання науки, краєзнавства, культури та сучасних технологій. Вони сприяли розвитку дослідницьких компетентностей, творчого потенціалу й громадянської свідомості молоді, а також поглибили інтерес до історичної, природної та культурної спадщини рідного краю.