Історія створення

У жовтні 1995 р. на загальних зборах учнів, батьків, викладачів у м. Тернопіль було прийняте рішення про утворення Тернопільського обласного відділення МАН України та оприлюднено наказ управління освіти облдержадміністрації №125 від 07.06.95р., який юридично засвідчив заснування 16 територіального відділення МАН України. Базовою установою якого став еколого – натуралістичний центр учнівської молоді. Президентом МАН обраний ректор ТДТУ ім. І. Пулюя, академік О.М. Шаблій, віце – президентом – кандидат технічних наук ТДТУ ім. І.Пулюя Я.М. Бакушевич, відповідальним секретарем відділення призначено О.М. Мигайчук.

Обласна МАН складалася з 4-х наукових відділень, базовими для яких стали:

В рамках відділень працювали 10 секцій: української мови, англійської мови, історії, права, географії, зарубіжної літератури, психології, медицини, біології, інформатики, в яких навчалося близько 300 учнів.

У 1996 р. обласне управління освіти, Президія МАН ініціювали утворення Тернопільського обласного відділення МАН України, як самостійної юридичної особи (наказ №104 від 28.11.96 р.). Директором обласного відділення призначено Мигайчук О.М., виділено приміщення по вул. Січових Стрільців 13.

З 01.01.1997 р. Тернопільське обласне відділення МАН України зареєстровано як самостійний бюджетний заклад, підпорядкований управлінню освіти облдержадміністрації. У штаті ТОВ МАН України 6 чоловік: віце – президент, директор, 4 методисти.
Окрім українознавства, історико–географічного, хіміко–біологічного, науково–технічного відділень почало працювати відділення іноземних мов, в рамках яких працювало 44 секції і навчалося понад 700 учнів 8-11 класів.

З 1996 р. Тернопільське відділення працює на базі 4 вищих навчальних закладів м. Тернополя: Тернопільського державного технічного інституту, Тернопільського державного педагогічного інституту, Тернопільської державної медичної академії, Тернопільської академії народного господарства; 3 обласних позашкільних навчальних закладів: обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді, обласного центру туризму та краєзнавства учнівської молоді, еколого–натуралістичного центру; Теребовлянської школи–інтернату–гімназії, ЗОШ І-ІІІ ст. №5 м. Тернополя, Чортківського районного центру науково–технічної творчості учнів.

З метою охоплення обдарованих дітей віддалених районів впроваджено заочну форму навчання (для навчання у 13 секціях відібрано понад 400 учнів, практично зі всіх районів Тернопільщини). Найбільше учнів відібрано за результатами тестування із Теребовлянського, Чортківського, Бучацького, Кременецького, Збаразького районів, дві третини яких становили учні гімназій, ліцеїв.

Для учнів заочної форми проводилися сесійні заняття (3 рази в рік – зимова, весняна, осіння), консультації, індивідуальні заняття та інші. Навчання, проживання і харчування для учнів–заочників – проводилося за рахунок бюджетних асигнувань.

Роботу секцій історії, географії, фізики, інформатики, біології, хімії, психології забезпечували науковці педагогічного інституту; науковими керівниками названих секцій були: доктор іст. наук Алексієвець М.М., к.г.н. Царик Л.П., к. фіз.–мат. н. Бачинський Ю.Г., к. фіз.–мат. н. Шкодзінський І.Ф., к.б.н. Черняк В.М., к.п.н. Хмурич Р.М.
Секції математики, української мови і літератури працювали під науковим керівництвом к. фіз.–мат. н., Галана Д.М., к. філол. н., Бабій І.М., проф. педінституту Ткачука М.П.
На базі технічного університету працювали секції економіки (науковий керівник к. екон. н. Бакушевич І.В.), інформатики та обчислювальної техніки (к. техн. н., Бакушевич Я.М.), прикладного конструювання (науковий керівник к. техн. н., Кушик В.Г.).
Базою для роботи секцій медицини і екології стала медична академія (науковий керівник Кондратюк В.А., док. мед. н., проф.).
Наукове забезпечення роботи секції правознавства здійснювали викладачі педінституту, а також спеціалісти галузей права обласного суду, прокуратури, відділу юстиції облдержадміністрації. Науковий керівник – голова обласного суду Деркач Л.І.
Заняття секцій англійської мови проходили на базі спеціалізованої середньої школи №5 м. Тернополя, до роботи в яких запрошувалися науковці педагогічного інституту та технічного університету. Науковий керівник секції – доц. педінституту, Валігура О.Р.

З огляду на домінуючу кількість сільських районів Тернопільської області перед МАН постало завдання якнайактивніше задіяти сільську молодь до творчої та науково – дослідницької діяльності. Реалізувати цю ідею вдалося завдяки коштам, одержаним в результаті отримання двох грантів міжнародного фонду „Відродження”: „Талановита Україна” та „Створення філій МАН для навчання обдарованої молоді районів та сіл”. Виділені кошти по проектах підтримки талановитої сільської молоді дали можливість відкрити Чортківську, Теребовлянську філії та придбати оргтехніку.

У 1998 р. відбулася реорганізація обласних позашкільних установ. Внаслідок цього обласна МАН втратила попередній статус і стала одним із відділів обласного центру позашкільної освіти та виховання. Відповідальною за роботу відділу МАН призначено методиста ОЦНОВ Ігнатьєву О.О. За період реорганізації (1998-2000 рр.) зменшилася кількість дітей, секцій, науково–дослідницьких робіт, кількість лекційних годин, припинила роботу заочна форма навчання та філії.

З грудня 2000 р. розпорядженням голови обласної ради № 213 від 07.06.2000 р. обласна МАН набула повторно статусу юридичної особи, директор – Мигайчук О.М. Після реорганізації в обласному територіальному відділенні МАН дещо змінила структуру і зміст діяльності, удосконалено мережу секцій, гуртків, відкриваються нові філії, реанімуються колишні. Штат у кількості 9 осіб (7 посадових окладів): Мигайчук Олександра Михайлівна – директор, Свергун Василь Богданович – головний бухгалтер, Стащук Оксана Теодорівна – інженер-програміст, Лукович Богдана Станіславівна, Кучерук Лариса Василівна, Дзюблюк Тетяна Валеріївна, Куса Леся Богданівна, Лопушняк Наталія Василівна, Фроленко Ольга Михайлівна – методисти.
Протягом 2000-2001 н. р. в обласній МАН навчалося понад 1000 слухачів.

Окрім звичних форм навчання започатковується проведення літніх шкіл, укладаються угоди про співпрацю із науковими товариствами м. Тернополя: „Світло”, „Дослідник” Технічного ліцею, „Ерудит” Педагогічного ліцею, „До глибин” Української гімназії, товариство творчої молоді „Відродження”, „У пошуках себе” ЗОШ І-ІІІ ст.№9, „Навчаючись вчимося” Класичної гімназії, які ввійшли в структуру МАН.
Протягом 2000-2005 рр. в обласній МАН працює 4 відділення у кожному з яких працюють свої секції.

Для того, щоб дати можливість навчатися обдарованим учням районів та сіл області, залучити їх до науково-дослідницької роботи, відповідно до наказів управління освіти і науки облдержадміністрації в 2001 році відкрито філії Малої академії наук України у районних центрах: Теребовлянська філія (працює на базі Теребовлянської школи-гімназії-інтернату, відповідальний за роботу філії – директор гімназії Михайлюк М.В.),

Заліщицька (на базі Заліщицької гімназії, відповідальний – директор гімназії Царьова О.С.), Чортківська (на базі районного центру технічної творчості та гімназії “Рідна школа” ім. М.Шашкевича – відповідальна Смеречинська М.А., методист РМК), Бережанська (на базі Бережанської гімназії, відповідальний за роботу філії методист РМК Качурівський І.О.), Кременецька (на базі Кремецького ліцею, відповідальна – заступник директора ліцею Трачук В.М.). У 2002 році відкрито Монастириську філію (на базі Монастирської ЗОШ І-ІІІ ст., відповідальна – методист РМК Тихонська Н.М.). У 2003 р. відкрито Підволочиську філію (на базі Підволочиської гімназії, відповідальний за роботу методист РМК Покотило Степан Миколайович), Підгаєцьку (на базі Підгаєцької гімназії, відповідальна – Старка В.М. ), Козівську (на базі Козівської гімназії ім. В.Герети, відповідальна – Іваницька Н.М. ). У 2005р. відкрито філію у Зборові (на базі Зборівської гімназії, відповідальна за роботу директор Ковбасюк Я.Я.). Відповідальна за роботу філій обласної МАН, методист обласного відділу Куса Л.Б.

Традиційними формами навчання у філіях є лекторії, семінари, практичні, гурткові заняття, індивідуальні науково-дослідні роботи. Учні беруть активну учать у колоквіумах, турнірах, міських та обласних конкурсах. Керівниками секцій гуртків є вчені ВУЗів м. Тернополя.

За період 2000-2005 рр. у секціях Тернопільської обласної МАН навчалося більше 3000 учнів 8-11 класів, а в її філіях – близько 800 школярів. За цей час слухачами обласного відділення МАН України підготовлено 618 науково-дослідницьких робіт. Переможцями ІІ етапу стали – 438 слухачів.

Випускники обласного відділення МАН навчаються у вищих навчальних закладах працюють у школах, коледжах, ліцеях, гімназіях займаються науковою діяльністю, стали аспірантами, викладачами, кандидатами наук працюють у вищих навчальних закладах.
Так, Порсева Христина (к.п.н.) працює на кафедрі психології ТНПУ ім. В.Гнатюка; Вербицька Марія (Хмельницька районна прокуратура), старшим помічником прокурора; Лисик Ірина, викладач юридичного інституту ТДЕУ; Гулей Надія, викладач комерційного технікуму; Дзюблюк Т.В., методист обласного відділення МАН; Липовецький С.В., Теребовлянська райдержадміністрація, Архитко Інна, викладач Християнського колегіуму ім. Й.Сліпого та багато інших.

Робота секції історії України спрямована на формування у дітей любові до своєї Батьківщини – України, історичної пам’яті, духовності, національного характеру та психології. На заняттях слухачі поглиблюють знання про маловідомі історичні події, вчаться опрацьовувати історичні пам’ятки і джерела. В науково-дослідницьких роботах учнів-членів МАН знаходять відображення маловідомі сторінки історії держави. Зокрема, Липовецького Святослава, учня ЗОШ №22 м. Тернополя, зацікавила проблема „Розвиток школи та освіти в Київській Русі” (1996р.), мотивуючись тим, що кожна історична епоха висуває свої погляди на виховання і навчання, що необхідно відображати у процесі аналізу історичних фактів з метою виявлення всього позитивного, що виправдало себе, і використати це. Роботою керував док. іст. наук, проф. Алексієвець М.М.

Неоціненну допомогу у роботі над науковими дослідженнями для слухачів Заліщицької філії надає вчитель Дяків В.Г. Під його керівництвом ряд робіт займали призові місця ІІІ етапу конкурсу-захисту. Наукове дослідження Козарійчук Мирослави учениці Заліщицької гімназії „Суспільно-політичні та національно-визвольні процеси на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини у ХІХ ст.” (2004 р.) Ця робота має не лише пізнавальне, але корисно-наукове значення, а саме знаючи минуле не допустити повороту в майбутньому свідомого підневолення нас іншими народами. Громадяни нашої держави мають бути пильними, щоб у процесі міжусобних чвар не втратити здоровий глузд, що може призвести до втрати нашої незалежності. Шмиглик Богодар, учень Заліщицької гімназії у роботі „Культурно-громадська діяльність Українських Січових Стрільців” (2005 р.) намагався проаналізувати і порівняти різні історичні, релігійні, літературні джерела даного періоду та визначити вплив культурно-громадської діяльності УСС на формування національної свідомості.

Краєзнавство є безцінною скарбницею збереження історичного досвіду багатьох поколінь, всього того найкращого, що витримало випробовування часом в сфері матеріальної і духовної культури. Багато років у роботі секції відзначаються дослідницькі роботи, науковим керівником яких був Бармак М.В. Цінним внеском для історії рідного краю є дослідження Наталії Гулей „Іванна Блажкевич: життєвий шлях, громадська та політична діяльність”(1997 р.). Михайлик Віталій, учень Теребовлянської гімназії школи-інтернату продемонстрував на прикладі Теребовлянської гімназії, як в роки австрійського панування під гнітом польської влади у 1907-1939 рр. розвивалося шкільництво у Галичині, як зросло прагнення українців мати свою державу і її символіку (1998 р.). Науковий керівник – Шумський І.І.

Архитка Інна у своїй роботі прослідкувала культурне та громадсько-політичне життя Й. Сліпого. „Життя та творчість Я.Смеречинського у контексті культурно-громадського життя Заліщанщини у ХХ ст.” досліджував учень Заліщицької гімназії Коцебейчук Юрій. Науковий керівник Дяків В.Г. Фока Людмила, учениця ЗОШ м.Чорткова поставила собі за мету висвітлити життя та діяльність Євгена Олесницького, а саме різноманітну політичну, культурно-освітницьку та громадську діяльність. Роботою керував к.і.н., доц.. Шепетюк В.Д.

Слухачі секції археології перш ніж брати участь у конкурсах-захистах МАН виїзджають у польові археологічні експедиції, працюють над вивченням археологічних пам’яток, які належать до різних епох, одержують навики польових археологічних досліджень.
Археологічні розкопки пам’яток палеоліту, неоліту проводили археологи Ситник О.С., Левчук М.Р.; пам’ятки доби енеоліту, бронзи, раннього заліза, слов’янські, пам’ятки Київської Русі та Галицько-Волинського князівства досліджувала експедиція Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Гаврилюк О.М., Строцень Б.С. та інші.), експедиція ТНПУ (Петровський О.М.). У роботі із експедиціями брали участь слухачі обласного відділення МАН. Деякі з них спираючись на досліджені археологами матеріали пам’яток Тернопілля успішно виконали науково-дослідницькі роботи. Серед них переможці ІІІ етапу Волинець Тарас “Палеоліт. Пам’ятки Тернопілля”(1995 р.), Лілія Справедлива “Римські монети на пам’ятках Черняхівської культури Тернопілля” (2000 р.), Максим Стороцень “Традиція житлобудування на Тернопіллі в епоху бронзи та раннього заліза” (2002р.). Балабан Микола, беручи участь у рятувальних розкопках археологічної експедиції дочірнього підприємства інституту археології НАН України за Бучачаем, під керівництвом Строценя Б.С., виконував успішно науково-дослідницьку роботу на тему: “Вельбарський елемент на пам’ятках Черняхівської культури Тернопілля” (2005 р.). Досліджуючи дану проблему, він з’ясував етнічну приналежність черняхівських поселень і могильників на Тернопільщині на схід від Серету.

Свої здібності юні правознавці розкривають у науково-дослідницьких роботах, які включають питання теорії держави і права, самоврядування, прав, свобод та обов’язків людини і громадянина тощо. Зокрема, наукове дослідження “Інститут президентства та його значення для України” учениці ЗОШ №22 м. Тернополя Литвин Юлії, зумовлене невідкладністю завдань, що постали перед Україною. Практичне значення дослідження полягає у тому, щоб визначити доцільність створення інституту президентства. Проблеми пов’язані із забезпеченням прав неповнолітніх порушено у досліджені “Ювенальна юстиція і світовий досвід та шляхи запровадження в Україні” (2004 р.) учня ЗОШ №13 м. Тернополя Бачинського Тараса. Науковий керівник викладач ТЕУ.